Довкола було багато дверей, але всі позамикані. Однак за другим обходом вона раптом нагледіла маленьку завісочку, якої не помітила спершу, а за нею — дверцята заввишки з п’ятнадцять дюймів. Вона засунула золотого ключика в замок і-о, радість! — він підійшов!
Аліса повернулася до столика — не без надії знайти там якогось іншого ключа чи бодай інструкцію для тих, хто хоче скластися, як підзорна труба.
Цього разу на столику вона вгледіла маленьку пляшечку з прив’язаним до шийки папірцем, де гарними великими літерами було видрукувано: «ВИПИЙ МЕНЕ».
Тепер вона заледве сягала десяти дюймів і аж проясніла на думку, що такий зріст дасть їй. нарешті змогу пройти крізь дверцята в той чарівний садок.
Упевнившись, що з нею нічого більше не діється, вона вирішила мерщій податися до саду. Бідна Аліса!.. Біля дверцят вона похопилася, що забула золотого ключика, а коли вернула до столика, то зрозуміла, що тепер до ключика їй не дотягтися. Вона виразно бачила його знизу крізь скло і навіть пробувала вилізти вгору по ніжці, але ніжка була заслизька.
Аж ось її погляд упав на невеличку скляну скриньку під столом: вона відкрила її й побачила там малесеньке тістечко, на якому красувалися викладені смородинками слова: «З’ЇЖ МЕНЕ».
Розміри роботи: 7 x 4,5 см і 8 x 4 см
Використані матеріали
Австрійські кристали, скляний кабошон, японський бісер, стеклярус, перлини, намистини Fire Polished, Silky Beads і Vexolo, чеські шипи, натуральна шкіра, шовкова органза, фурнітура, японські булавки.
Основна фотографія роботи
Додаткова фотографія роботи
Фотографія зворотнього боку роботи
Авторка роботи: Олена Мішинська @m.a.ndragora